Нервові клітини не відновлюються!!!
Я ЗАГУБИЛА БРАТА!!! Вела його на танці. Поки взувалась і таке всяке, вихожу на вулицю, а малого нема. Перша думка - він у Вопаку, але ні... автобусна зупинка, дитячий майданчик, може вдома, ще кілька варіантів, але все марно... майже година пошуків... В розпачі вже вкотре вертаюсь додому, а він стоїть під під'їздом і реве...Олька, де ти була??? Знайшовся, хепі енд... а мене ще й досі тіпає...
З Днем захисту дітей, шановні!
З Днем захисту дітей, шановні!

То добрі, що хеппі-енд.
Нас, старших сестер, мало хто розуміє ;)
Я ніколи не забуду, як моя молодша сестричка довела мене до стану "довготривалого тіпання" трохи екстравагантним способом: під будинком сусіди спіймали десь 80-сантиметрового вужа і намагалися запхнути його в трьохлітрову банку, на що моя молодша сестричка вчепилася йому в хвіст з щасливим вереском "Чевачоооооок!.." (черв'ячок, себто).
Приблизно так само вона намагалася витягти з землі якусь нашу карпатську отруйну змійку, коли бабця копала город.
Re: То добрі, що хеппі-енд.
Знаю яфк то бо сама губилась і Аліну періодично губилАа)))