Хто б там що не казав, а я 8 березня люблю. Навіть не тому, що Міжнародний жіночий день, а тому, що перше весняне свято.
Почалось воно ще 7.03 несподіваною трояндою. Наступного ранку все як завжди: безкінечні поздоровлення. Приємно, нічого не скажеш, особливо коли не просто стандартні віршики.
Вирішили сходити в музей, у народі відомий як "хатки". І єдина хатка, яка була дійсно потрібною, виявилась зачиненою.
Наступний етап - фотовиставка, теж зачинена. Плюс непрацюючі всі магазини канцтоварів. Ех, не дали душі насолодитись прекрасним =).
Як би не було день приємний і святковий, не дивлячись на вибрики погоди. І закінчився він оригінально, але це вже зовсім інша історія. Її час ще не прийшов.
