Born To Live

З ким ще можна так подурачитись в центрі міста і тим самим розвеселити не лише себе, а і людей, що поспішають у своїх справах =)?









За фотки дякую Марусі.

Ну от, думаю прийшов час поділитись враженнями. Почалось все, як і водиться, з дороги. На ужгородському автовокзалі зустрілись 8 незнайомців і вирушили в холодну північну країну. Кордон, перевірка документів, ніч в автобусі і от вона - ні, не Данія, поки що Братіслава. Особисто для мене знайомство з цим містом було  давнім бажанням. До цього, здається була в н-ній кількості словацьких сіл і жодного разу в столиці. Отже, 7  година ранку, оптимізму і ентузіазму хоч відбавляй
 


Здали речі в камеру схову і пішли досліджувати безкраї простори Братіслави.( довга історія і багато фотографій )
 </div></div>

Zanadto bagato vrazhen za takyj korotkyj chas! Tomu skazhu tilky wo ja zhyva-zdorova i vse tut KLASNO!!!

Україна, Львівська область, Червоноград, "Ровесник-1". Сніг, вітер, ноги примерзають до землі... Єдине, що гріє - тепло посмішок навколо. Адже саме тут зібрались 200 неординарних, цікавих і позитивних людей з усієї України і не тільки. Саме тут проходить чергова айсек-конференція "Нові горизонти - 2008".
Тиждень нових знайомств і відкриття в собі нових можливостей. Тиждень, після якого хочеться звернути гори. Тиждень, який дав більше знань, ніж рік університету. Тиждень без сну, але з купою вражень!
Зірване горло, нежить, туман в голові та ідіотська посмішка на обличчі) Я задоволена!

One AIESEC - one Ukraine =)!!!
 

Пройшло вже кілька днів відколи я повернулась додому.
Х"юстон, термінал А, Delta Air. STOP! Це зовсім не те... і бігом ноги в руки на термінал D i Air France. Реєстрація, здача багажу, проходження митного контролю, останній в Штатах бургер, зал очікування... нарешті посадка. Напівпорожній літак, французька мова. 9 годин над Атлантикою і ось він - моя давня мрія - Париж! Зовсім не такий, яким хотілось його бачити, тільки сірий похмурий аеропорт. 5 годин очікування і рідна мова навкруги. Ще 3 і Київ. Рідні обличчя, довгі розповіді.
10 годин потому - Ужгород. Найрідніше, найулюбленіше місто. Безліч знайомих, старовинні вулички, що петляють як завгодно, навідміну від прямих американських.
Пройшло всього 4 місяці, а він змінився. На Проспекті страшно ходити, а замість улюблених кав"ярень зачинені двері...