Born To Live

Ніколи не знаєш що підніме настрій саме сьогодні. Чи пісня в тему, чи посмішка випадкової людини, чи дві жовті машини, що стоять поруч, чи сонце, яке не чекаєш, чи твоя  ж смска, яка підніме настрій близькій людині ;)

Чому маршрутка зупиняється біля кожного стовпа саме тоді, коли запізнюєшся?

Чого більше - недоліків чи переваг?

Ну от, думаю прийшов час поділитись враженнями. Почалось все, як і водиться, з дороги. На ужгородському автовокзалі зустрілись 8 незнайомців і вирушили в холодну північну країну. Кордон, перевірка документів, ніч в автобусі і от вона - ні, не Данія, поки що Братіслава. Особисто для мене знайомство з цим містом було  давнім бажанням. До цього, здається була в н-ній кількості словацьких сіл і жодного разу в столиці. Отже, 7  година ранку, оптимізму і ентузіазму хоч відбавляй
 


Здали речі в камеру схову і пішли досліджувати безкраї простори Братіслави.( довга історія і багато фотографій )
 </div></div>

Тут відчуваю себе частиною чогось важливого...=) 

... not to know HOW, but to know WHY

Майже 3 дні вдома і знову дорога. Цього разу невідома для мене Данія.

Прогулянка під дощем з малознайомою людиною... Розмови про все на світі і як наслідок - самокопання. Треба розгрузитись...

Що б там в новинах не розказували, а було класно!!!

Так приємно сидіти півночі на лавиці зі старими друзями, і розуміти, що незважаючи на час, для них завжди буде місце у серці...

Я здала держ на пітьорку і тепер самий натуральний бакалавр =)

І у нас знов працює ліфт! Чи надовго?

Дуже весело зайти у Вопак за 7 хвилин до закриття, бігаючи між рядами придумати що б ти хотів на сніданок і обганяючи інших пізніх гостей стати першим біля каси =)

А ще мрії збуваються...якщо в них дуже вірити =)

Просиділа з rrr_marusya  більше двох годин на автовокзалі чекаючи "червоний автобус, схожий на Ікарус", в якому мав приїхати Марусін термос з Франика =).
А ще здала екзамен. Хтось не знає що таке западло? Так от, це коли не знаєш 5 питань з 90 і 2 з них попадаються тобі в білеті (а в білеті їх всього 3)!!! В результаті все одно на 5 здала. І наостанок фраза від викладача:"Робота не ідеальна...=)"

Останні 4 роки, кінець травня для мене - це особлива пора. Причина проста - день хіміка. Місяці творчих пошуків, репетицій, п"янок, сварок і сміху. І все заради кількох годин абсолютного задоволення.
Давно рідний зал "Падіюну",  знайомі обличчя викладачів і студентів, світло і музика. Перший номер, 2й,3й.... і фінальна пісня. Зал аплодує стоячи. От вона - найбільша нагорода для артиста.І що б там не говорили, місяці репетицій варті цієї хвилини слави!
А ще дуже-дуже приємно в такий день бачити випускників, які після закінчення університету десь загубились. І ось він - шанс знов відновити контакт =)
Та у всій цій цукровій ваті є і ложка дьогтю... Дуже сумно стає, коли розумію, що наступного року і я буду таким випускником =(

Новий пішохідний міст в Ужгороді

Поїзд Сімферополь-Львів: "Купе для віддиху провідника"
Бердянськ, санаторій "Лазурний": "За випискою звертатись до лікуючого лікаря"

Ось і закінчилась моя півторатижнева подорож Ураїною.Шквал позитиву, море нових знайомих і 4 тепер вже рідні людини. Люблю вас, мої блонди. Ніколи б не подумала, що так швидко ми станемо командою.
І нехай за ці 1,5 тижні пропустила в Ужгороді арт-фест, ДнБ вечірку, приїзд_haos_ , суботник і ще багато всякого, але зовсім не жалію, бо воно того варте!!!