Born To Live

Хороший суботній вечір-ніч. Кулінарні подвиги, 3 футбольні матчі підряд, шахи, крокодил і романтичний фільм на десерт. І все це в товаристві любимих людей ;)

Ніколи не знаєш що підніме настрій саме сьогодні. Чи пісня в тему, чи посмішка випадкової людини, чи дві жовті машини, що стоять поруч, чи сонце, яке не чекаєш, чи твоя  ж смска, яка підніме настрій близькій людині ;)

Приємно, коли з далекої Данії пишуть українською мовою =)

Чи то дійсно я така язва, чи у декого з почуттям гумору не все в порядку?

Ну от, думаю прийшов час поділитись враженнями. Почалось все, як і водиться, з дороги. На ужгородському автовокзалі зустрілись 8 незнайомців і вирушили в холодну північну країну. Кордон, перевірка документів, ніч в автобусі і от вона - ні, не Данія, поки що Братіслава. Особисто для мене знайомство з цим містом було  давнім бажанням. До цього, здається була в н-ній кількості словацьких сіл і жодного разу в столиці. Отже, 7  година ранку, оптимізму і ентузіазму хоч відбавляй
 


Здали речі в камеру схову і пішли досліджувати безкраї простори Братіслави.( довга історія і багато фотографій )
 </div></div>

Прогулянка під дощем з малознайомою людиною... Розмови про все на світі і як наслідок - самокопання. Треба розгрузитись...

Що б там в новинах не розказували, а було класно!!!

Тепер я знаю багато цікавого про цю країну =)

У нас новий стажер! Порівняно з зимовими, він просто знахідка! Вчора провела з ним десь 5 годин, які пролетіли як 1. Розмови про все на світі - від сім"ї до політики, він навчання до подорожей.
І знову вже таке знайоме питання: "А ти з України? А то твоя англійська зовсім не така, як у інших"

В той час, як весь світ живе в метушні і затамувавши подих очікує приходу Нового року, група молодих і перспективних людей вже його зустріли. Трохи раніше календарного, але з не меншим розмахом. Отже, AIESEC Uzhhorod New Year party!

AIESEC... саме він останні 2 місяці займає біьшість мого часу. І, як не дивно, я про це зовсім не жалію. Нові люди, знання, враження і ще багато всього. І ось відкрились нові лідерські позиції. Спробувати чи ні? Не питання. Як то кажуть - попытка - не пытка. Отже, анкета, інтерв"ю кілька днів очікування. І я - Outgoing exchange team leader!!! Тобто лідер команди, яка займається відправленням людей на стажування за кордон (це якщо по-простому).
І не на стільки приємний сам факт отримання цієї "посади", як те, що в тебе вірять.
Всім дякую!

Не перестаю дивуватись людській тупості і неорганізованості. І ще бісить те, що розгрібати доводиться мені. Досить мене нервувати!!!!!!!

Ти впевнено йдеш вперед, до мети всього кілька сантиметрів. І ось він... крок назад, після якого ти знов перетворюєшся на маленьку дитину, яка ховається за мамину спідницю...

Прийшов, колись такий далекий, четвертий курс, а разом з ним - педагогічна практика. Вибір школи був очевидним - куди ж, як не в рідну гімназію? І от, ранок понеділка, знайомі коридори, все ті ж вчителі... Ностальгія словом...
Перший урок в 10му класі. Сказати, що я шокована - нічого не сказати. Діти просто неадекватні, неконтрольовані і взагалі... Наступні уроки тільки підтвердили перше враження.
Та, чесно кажучи, все залежить від вчителя. У декого вони майже не дихають, а комусь періодично в спину летить крейда...
От таке шкільне життя =)

Отже, інтернаціональна вечірка вдалася на славу! Розказувати всі подробиці нема сенсу, оскільки словами не передаш весь вир емоцій, які вирують у не зовсім тверезих головах.

Сьогодні ввечері плванується мега оригінальне проведення часу - вечірка для всіх іноземних працівників нашого готелю, орнганізована філіпінськими дівчатами. Єдине, що вимагається від гостей - принести з собою частинку рідної культури.

11 років свого життя я присвятила танцю. Безкінечні репетиції, виступи...
30 червня, Ужгород, облмуздрамтеатр, концерт... Близько сотні давно знайомих людей на сцені... Серед них одне таке рідне обличчя... Сьогодні він на сцені вперше. Зрозуміти всі емоції може тільки той, хто так само колись стояв на сцені...
Жаль, що мені не судилось бачити цей дебют...
Чимось доводиться жертвувати. Тут, за океаном, так не вистачає закулісної метушні... Тільки тут зрозуміла чим для мене за всі ці роки став ансамбль і люди, які зі знайомих перетворились на другу сім"ю

 Іноді здається, що десь на мені є табличка: "Looking for boyfriend"....

 Оклахомські сусіди повернулись. І знову зробили нам сюрприз! Дали в користування лептоп. Лише на одну ніч, але все-таки. Є хороші люди))

Chas vid chasu v zhytti traplyajutsya dyvni rechi. Jiduchy v Ameryku ja chula bagato rozpovidej pro te, wo tuteshni lyudy dbajut lyshe pro sebe.
Na dnyah poznajomylas z susidkoju Mishel. Pryjemna zhinka, rodom z Oklahomy, jaku zupynytys v Galvestoni zmusyv prykryj vypadok - do4ka potrapyla v avariju i likujetsya tut.
Vchora vony povernulys dodomy. A pered tym zaproponuvaly nam zalyshyty "trohy jizhi". Zgadavshy nash porozhnij holodylnyk vidmovytys bulo nemozhlyvo. Ale hto zh znav, sho ce "trohy" vyglyadaje os tak:

A vy viryte v chudesa???